Теоретично це кохання

Джек Сміт має супергеройську щелепу, милі ямочки на щоках та гарні руки з масивними біцепсами, які одночасно дратують і приваблюють Елзі. Він різкий на язик, харизматичний і впевнений у собі молодик, що не зводить очей із дівчини свого брата, якій абсолютно не довіряє. І недаремно. Адже Елзі — ніяка не бібліотекарка, а фізикиня з докторським ступенем. Удень вона працює в лабораторії, а ввечері ходить із фальшивим хлопцем на побачення за гроші. Але найгірше те, що Джек — фізик-експериментатор, який безжально зруйнував кар’єру свого наставника й чи не цілу наукову галузь. За це Елзі ненавидить його з дванадцяти років і має намір зробити життя цього шматка космічного сміття нестерпним, коли вони разом працюватимуть у МІТ. Та чи отримає мстивиця роботу мрії, якщо фінальне рішення буде залежати від Джека? І що робитиме, коли відстань між нею та її заклятим ворогом скоротиться до поцілунку?

Крім усіх приємностей, які ми любимо в книжках Гейзелвуд, ця відрізняється ще й більшою академічністю, що, втім, не зробить історію занудною чи важкою. У примітці авторка ділиться, що давно хотіла розповісти історію стосунків, де події розгортаються на фоні академічної політики. Пані Алі також зробила ці «нетрі» наукового світу максимально правдивими, тому із захопливим сюжетом читач помандрує ще й буднями суперечок між вченими різних галузей і безробітних викладачів.